Юлія Барановська
Спасибі за те, що прищепили нам любов до книг!
Спасибі, що ви день у день поспішали на роботу, щоб поповнювати наші голови знаннями, всебічно нас розвивати і привчати до дорослого життя. Ваші знання виявилися дуже корисними, і ми завжди згадуємо вас з вдячністю.
Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!
Наш клас завжди з нетерпінням чекає початку уроку по знайомству з навколишнім світом. А все тому, що наша мила вчителька робить все, щоб кожне заняття перетворити в міні-подорож або екскурсію. Бажаємо вам, щоб натхнення і оптимізм ніколи не покидали вас, а учні завжди були вдячними за нелегкий учительський труд!
Як щасливі ми знову все зібратися, всім класом, немов у минулому час. Як раді знову бачити вас – наш дорогий класний керівник (ім’я вчителя)! І знову малюються картинки шкільних днів, коли ми були безтурботні, а ви відкривали нам дорогу – дорогу знань, дорогу в життя. Ми вам дякуємо за весь ваш труд – такий нелегкий і безцінний, за вашу мудрість і підтримку. Вона нам і сьогодні дуже важлива. Спасибі вам, шановний (ім’я вчителя)!
Перший вчитель дає нам старт для подальшого навчання і отримання знань. Перший вчитель вчить нас взаємодіяти один з одним, спілкуватися, відчувати людей. Ви дали нам перші знання, перші уроки етикету. Ми пережили з вами перші дзвінки, перші публічні виступи, перші знання і похвалу. Дякуємо Вам!
Шановний Учитель! Дякую Вам за важкі будні, коли день у день Ви наповнювали наші голови знаннями і безцінною практикою. Ви – майстер своєї справи. Ну а ми, ваші учні, постараємося нести вогонь знань далі по життю і завжди будемо з вдячністю Вас пам’ятати!
