Юлія Барановська
Від імені всіх батьків учнів 9 класу хочу подякувати класного керівника за доброту, турботу і вміння знаходити спільну мову з дітьми. Ви стали другою мамою для учнів, вони люблять Вас і дуже поважають. Нам, як і їм, важко розлучатися з таким прекрасним людиною, але, на жаль, життя йде своєю чергою, і дітям пора покидати затишні стіни рідної школи. Хочеться побажати Вам, (ім’я), міцного здоров’я і хороших учнів. Нехай в кожному дні буде щось хороше, а на серці завжди буде тепло.
На нашому випускному вечорі ми не можемо не згадати від незвичайно світле і добру людину – вчителя малювання. Ви навчили нас володіти пензлем, олівцями, бачити прекрасне навколо себе і намагатися зберегти його. На ваших уроках ми випробували стільки технік малювання, що тепер відчуваємо себе справжніми Ван Гогамі. Бажаємо вам, щоб удача йшла з вами рука об руку по життю, щоб посмішка завжди була променистою, щоб в очах не переставав виблискувати творчий вогник!
Учитель – це маяк в бурхливому потоці знань. І пройшовши загальний шлях, хочу сказати слова подяки за кожне напутнє слово, підтримку, розуміння і людське співчуття. Ви вклали в кожногоучня частину своєї душі, сподіваюся, ми виправдаємо ваші надії! Спасибі вам за все, що ви для нас зробили!
Дорогі наші викладачі, ви нам стали другими батьками. Ви вклали в нас всі свої знання, душу і серце. З трепетом хочеться сказати спасибі, за всі ваші праці, за всі витрачені нерви, за все сили, вкладені в наше навчання.
Подякувати вчителю
Шановний ви наша людина! Минуло вже чимало років з тих пір, як ви почали навчати нас старанно писати, складати цифри, читати наші перші твори. Зараз же ми вже подорослішали, стали гарними, сильними, а найголовніше – розумними. Сьогодні особисто для нас буде звучати останній шкільний дзвінок, а після нас чекає увійти в двері дорослого самостійногожиття. Для кожного з нас вона складеться по-різному. Але одне ми знаємо точно – крокувати ми будемо з честю. Адже ви доклали для цього стільки старань. Ми не маємо права вас підвести. Найчастіше ви мало спали, бо перевіряли наші каракулі, приділяли менше уваги своїй сім’ї, щоб зайвий раз побути з нами, ділилися з нами своїм сердечним теплом, витрачали свої нервові клітини. І все заради того, щоб у нас була можливість стати гідними людьми. Зате сьогодні випускники кажуть вам спасибі, навіть за двійки, якими ви нас час від часу карали. Ми назавжди збережемо в наших спогадах то, що було вами зроблено.
